Я обираю Бога

Владу знов не поділили любі демократи,

Будемо тепер собі ми нових вибирати.

Та поглянувши у списки - всі старі знайомі,

Що бажають прописатись у Верховнім Домі.

Ой боюсь за Україну, бо її погублять

Ті нові-старі обранці, що їх люди "люблять".

Нам вони всі обіцяють гори золотії,

А отримавши мандата "убивають" мрії.

Й почуваються безкарно, недоторканими,

Забуваючи, що влада Божа є над нами.

Підкуп, зрада і насилля - це вони цінують,

Правдою, добром й любов′ю - цим вони гидують.

Я звичайно ж розумію, що не всі лихі є, 

Та серцями більшості зло чомусь володіє.

Тож, кого слід обирати? Щиро? Я не знаю.

І тому життя своє я Богові ввіряю.

Бо надіятись не хочу на слабку людину

Та нести на своїх плечах ще і цю провину.

                                              Кендзерський Андрій